Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

объявлять о себе

  • 1 объявлять

    объявить оповіщати, оповістити, повістити, обвіщати, обвістити, оголошувати и оголошати, оголосити, оглашати, огласити, ознаймувати, ознаймити, ясувати, з'ясувати, освідчати, освідчити, об'являти, об'явити що, про що. [Про це оповіщено в газеті. Ознаймуємо цим нашим універсалом. Ми ясуємо ім'ям народу й нашого уряду, що Марцій заслужив карання смертю (Куліш)]. -лять устно - викликати. -лять, -вить себя сторонником кого, чего - признаватися до кого, до чого. -вить себя чем - об'явитися чим. [Чи не хтів він в той вечір неофітом об'явитись? (Л. Укр.)]. -вить о себе - оповіститися. [Піду оповіщуся у волость]. -вить о выходе книги - оповістити, що книга вийшла з друку. -вить кому свои намерения, цель, мнение, волю - з'ясувати кому свої заміри, мету, думку, волю. -вить амнистию - ознаймити амнестію. -вить приказ - оповістити наказ(а). Об'являемый - оповіщуваний, оголошуваний. Об'явленный - оповіщений, оголошений, обвіщений, ознаймлений, освідчений.
    * * *
    несов.; сов. - объяв`ить
    1) оголо́шувати, оголоси́ти; об'явля́ти, об'яви́ти; ( оповещать) оповіща́ти, оповісти́ти и пооповіща́ти
    2) ( сообщать) повідомля́ти, повідо́мити, сповіща́ти, сповісти́ти, оповіща́ти, оповісти́ти; ( заявлять) заявля́ти, заяви́ти; ознаймля́ти, ознайми́ти, осві́дчувати и освідча́ти, осві́дчити

    Русско-украинский словарь > объявлять

  • 2 представляться

    представиться
    1) (куда: о ком) приставлятися, поставлятися, виставлятися, бути приставленим, поставленим, виставленим. Свидетели -вляются на суд - свідки поставляються перед суд;
    2) (кому: рекомендоваться) рекомендуватися, зарекомендуватися, представлятися, представитися кому;
    3) (к чему) виставлятися, виставитися (напр. на нагороду, на вищий ранг (к чину)). Сотрудники -вляются к награде - співробітники виставляються на нагороду;
    4) (подаваться) подаватися, бути поданим. [Законопроєкти подаються на затвердження до Раднаркому]. -ется вашему вниманию вопрос о… - подається до вашої уваги справа про… Ежемесячно -ются отчёты секретарю - що- місяця подаються звіти секретареві;
    5) (изображаться) малюватися, бути змальованим. [В оповіданні малюється робітниче життя]; (о деле, вопросе и т. п.) (стр. з.) ставитися, виставлятися, бути по[ви]ставленим, (средн. з.) виглядати, мати вигляд. Дело -ется (на суде) так - справа ставиться (на (в) суді) так. -ться в виде чего - мати вигляд чого, виглядати як що. Дело -ется (мне) в следующем виде - справа виглядає (для мене) ось як;
    6) (репрезентоваться) заступатися, бути заступленим, репрезентуватися через кого. Государства -вляются на конференции послами - держави репрезентуються на конференції через послів;
    7) (казаться) видаватися, видатися, видавати, видати чим, за що. [Оддалеки все видається меншим (Ком.). Школа видавалась їй иноді сосновою домовиною (Коцюб.). У кожного історика вона (історія) видається зовсім иншою (Л. Укр.)];
    8) (показываться) показуватися, показатися, ставати, стати перед ким. Нам -вился великолепный вид - нам показався (перед нами став) розкішний крайовид;
    9) -ться кем, чем - удавати, удати з себе кого, що; см. Прикидываться;
    10) (в театре) виставлятися, бути виставленим;
    11) (в воображении видеться, мерещиться) уявлятися, уявитися, (перед глазами) увижатися, привиджуватися, привидітися кому чим, яким, бачитися, убачатися, убачитися. [Ввижається або й сниться йому, ніби він… (Крим.). Невиразною постаттю уявляється кождий «Новий Рік» (Р. Край)];
    12) (о случае) траплятися, трапитися, випадати, випасти. -вился случай - трапилася (випала) нагода, оказія. Как только -вится удобный случай - скоро нагодиться (набіжить) добра оказія, за першої-ліпшої нагоди.
    * * *
    несов.; сов. - предст`авиться
    1) (рекомендоваться) рекомендува́тися несов., відрекомендо́вуватися, відрекомендува́тися, представля́тися, предста́витися; осві́дчуватися, осві́дчитися; ( объявлять о себе) оповіща́тися, оповісти́тися
    2) ( представать в воображении) уявля́тися, уяви́тися; ( казаться) здава́тися, зда́тися, видава́тися, ви́датися; ( возникать) постава́ти, поста́ти, повстава́ти, повста́ти; ( чудиться) ввижа́тися и диал. уви́джуватися (несов.), приви́джуватися и привиджа́тися, приви́дітися; убача́тися, уба́читися; ( слышаться) причува́тися, причу́тися
    3) (являться, случаться) трапля́тися, тра́питися
    4) ( кем-чем - притворяться) удава́ти [з се́бе], уда́ти [з се́бе] (кого-що); прикида́тися, прики́нутися (ким-чим)
    5) страд. (несов.) подава́тися; представля́тися; пока́зуватися; наво́дитися; приставля́тися; рекомендува́тися; представля́тися; представля́тися; зобража́тися, зобра́жуватися; виво́дитися, пока́зуватися; змальо́вуватися, зобража́тися, зобра́жуватися; гра́тися; виставля́тися, ста́витися; виклика́тися, завдава́тися

    Русско-украинский словарь > представляться

  • 3 объявляться

    объявиться з'являтися, з'явитися, об'являтися, об'явитися, датися чути, бачити. [З'явився в лісі пустельник. Бач який новик (новатор) об'явився (Кониськ.). Родичі молодого, дайтеся чути, щоб міг я вам короваю уділити. Дайся нам бачити, щоб знали ми, який ти]. Об'явиться чем - ознаймувати, ознаймити себе чим, озватися. [Аж ось озвавсь якось козацьким гетьманом Петро Конашевич-Сагайдачний (Куліш)].
    * * *
    несов.; сов. - объяв`иться
    1) (появляться, обнаруживаться) з'явля́тися, з'яви́тися, появля́тися, появи́тися, явля́тися, яви́тися; об'явля́тися, об'яви́тися; уявля́тися, уяви́тися
    2) (объявлять себя кем-л. или каким-л.) оголо́шувати себе́, оголоси́ти себе́; об'явля́ти себе́, об'яви́ти себе́; диал. оповіща́тися, оповісти́тися
    3) строит. (несов.) оголо́шуватися; об'явля́тися; оповіща́тися; повідомля́тися, сповіща́тися, оповіща́тися; заявля́тися

    Русско-украинский словарь > объявляться

  • 4 называть

    назвать
    1) (давать название, имя, кличку) звати, називати, назвати, нарікати, наректи, кликати кого, казати на кого, на що, (не только именовать) іменувати, на(й)меновувати, на(й)менувати, (преимущ. с оттенком пренебр.) узивати, узвати, (прозывать) дражнити, продражнити, (величать) величати, звеличати, (о мног.) поназивати, понарікати, пона(й)меновувати, повзивати кого, що ким, чим, яким. [Дехто звав тую квартиру катакомбою (Крим.). Їдного назвав Гавриїлом, другого Михаїлом, - усіх поназивав. (Чуб. I). Своє дитя без сорома байстрям нарікає (Шевч.). То як-же наректи мою психіку? (Крим.). Не кличте преподобним лютого Нерона (Шевч.). Тільки найгіршу жінку лахудрою кличуть (Крим.). Поступ веде за собою те, що можемо найменувати ростом особи (Доман.). Сонце найменував він небесним оком (М. Калин.). Автор наменував свого писаря таким ім'ям, що його ніхто не може вимовити (Грінч.). Нас хлопами взивали (Франко). Проклятим начинням не взивай святої арфи (Л. Укр.). То тільки собак дражнять рудими (Н.- Лев.). Народня муза так гарно звеличала Хмельницького Русином (Куліш)]. Как -вают это? - як зветься це? як кажуть на це? [В Херсонській губерні кажуть на затірку «мотузка» (Звин.)]. Он -вает себя вашим родственником - він зве себе вашим родичем. -вать кого дураком - дурнем звати (узивати, величати), назвати, дурняти (женщину: дуркати) кого, дурня завдавати, завдати, дурня загинати, загнути кому. Так называемый - так званий, так зветься, (мн.) так звуться. [Так звана слава (Грінч.). Ходить до нас, так зветься, мироносниця (Звин.). Бувають, так звуться, характерники (Звин.)];
    2) (по имени, по фамилии) звати, називати, назвати, кликати, величати кого на ім'я (на ймення, на прізвище), на(й)меновувати, на(й)менувати кого. [Та забула людей розпитати, як милого на імнячко звати (Пісня). Де-ж таки видано, щоб мати звала сина на прізвище? (Грінч.). Ой ти, дівчино, ти, мила моя, як-же тя кличе мати твоя? (Голов.). Їх ім'я всяке тепер знає і не треба їх тут наменовувати (Грінч.)]. -звать кого по имени и отчеству - назвати кого на ім'я й по батькові;
    3) (перечислять) називати, назвати кого, що (одно на одним, одно за другим), переказувати, переказати що, (о мног.) поназивати, попереказувати. [Цар переказав усе, що було в його найкращого, а чорт все кажс: «ні!» (Рудч.)]. -звал два-три имени и обчёлся - назвав два чи три (з два-три) ймення, - і край лікові (і недолік);
    4) (считать кем чем) звати, називати, назвати кого, що ким, чим, уважати, визнавати, визнати кого за кого, за що, що за що. Вы -ете это любовью? - ви це звете любов'ю (коханням)? ви вважаєте це за любов (кохання)?;
    5) (выдавать кого) виказувати, виказати кого. [Його піймано, мордовано, вимагаючи, щоб він виказав товаришів; він не виказав нікого (Грінч.)];
    6) (напрашивать) накликати, накликати, напрошувати, напросити, напрохувати, напрохати, (о мног. или в большом количестве) понакликати, наскликати, понапрошувати, понапрохувати кого. [Накличу веселих гостей (Н.-Лев.). Напросила старців і вбогих (Н.-Лев.). Нащо ти так багато людей понакликав, - де ми їх посадимо? (Харківщ.). Понапрохували гостей, а гостити не дуже є чим (Харківщ.)]. -вать гончих, охотн. - скликати, скликати, (о мног.) поскликати гончаків. Названный -
    1) названий, наречений, на(й)менований, поназиваний, пона(й)меновуваний; визнаний; виказаний;
    2) (напрошенный) накликаний, напрошений, напроханий, понакликуваний, понапрошуваний: понапрохуваний; (о гончих) скликаний.
    * * *
    I несов.; сов. - назв`ать
    1) назива́ти и звати (зву, звеш и зову, зовеш), назва́ти и мног. поназива́ти; наріка́ти, наректи́, -речу́, -рече́ш; (несов.: по имени, фамилии, кличке) кли́кати (кличу, кличеш); ( давать название) узива́ти, узва́ти и увізва́ти

    \называтьть себя — ( представляться) назива́ти, назва́ти себе

    2) (сообщать, объявлять) назива́ти, назва́ти
    II
    назва́ть (приглашать, сзывать) наклика́ти, наклика́ти, -кли́чу, кличе́ш и мног. понаклика́ти

    Русско-украинский словарь > называть

  • 5 оглашать

    огласить
    1) оголошувати, оголосити, розголошувати, розголосити, оповіщати, оповістити, о[роз]публіковувати, о[роз]публікувати, ясувати, ясити. [Зібрав усіх коло себе та й оголосив, що буде роздавати хліб голодним. Газети розголосили по всьому світу про події. Що хоч зо мною роби, тільки батькові не яси]. Оглашать, -сить чету, вступающих в брак - окликати, окликнути, викликати, викликати молодих, заповідати, заповісти молодих, заповіді давати молодим;
    2) розтинати, розітнути (и розтяти), сповняти, сповнити що, лунати, залунати в чому. -ать воздух воплями, стенаниями - розтинати повітря лементом, голосінням. Радостные крики -сили воздух - радісні покрики залунали в повітрі. Оглашённый - о[роз]голошений, оповіщений, о[роз]публікований.
    * * *
    несов.; сов. - оглас`ить
    1) ( объявлять) оголо́шувати, оголоси́ти; ( оповещать) оповіща́ти, оповісти́ти и пооповіща́ти
    2) ( разглашать) розголо́шувати, розголоси́ти и порозголо́шувати
    3) ( наполнять звуками) наповня́ти и напо́внювати, напо́внити, сповня́ти и спо́внювати, спо́внити, оголо́шувати, оголоси́ти
    4) церк. оклика́ти, окли́кнути, оглаша́ти, огласи́ти

    Русско-украинский словарь > оглашать

См. также в других словарях:

  • Федеральный суд США — (USA Federal judiciary) Федеральный суд США это орган судебной власти США федерального уровня, созданный правительством для разрешения споров федерального уровня Федеральный суд США: федеральная судебная система США, кем назначаются судьи… …   Энциклопедия инвестора

  • Великобритания — (United Kingdom) Государство Великобритания, история и развитие Великобритании, политическое и экономическое устройство Информация о государстве Великобритания, история возникновения и развития Великобритании, политическое и экономическое… …   Энциклопедия инвестора

  • Маджонг — Это статья об азартной игре. См. также Пасьянс Маджонг. Маджонг …   Википедия

  • Большой террор — …   Википедия

  • Анна Иоанновна — всероссийская Императрица, царствовавшая с 25 го января 1730 г. по 17 е октября 1740 г. Анна Иоанновна не принадлежит к разряду тех государей, сильная личность которых является инициатором в важнейших государственных мероприятиях их царствования… …   Большая биографическая энциклопедия

  • Германия — Федеративная Республика Германии (ФРГ), гос во в Центр. Европе. Германия (Germania) как территория, заселенная герм, племенами, впервые упоминается Пифеем из Массалии в IV в. до н. э. Позже название Германия использовалось для обозначения рим.… …   Географическая энциклопедия

  • Фабричное законодательство — I Под этим именем у нас, не совсем правильно, понимается весь тот отдел законодательства, который на Западе носит более соответствующее название законодательства в защиту рабочих (Arbeiterschutzgesetzgebung), или трудового законодательства… …   Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона

  • Юлий Цезарь — (G. Julius Cæsar) знаменитый римский государственный деятель и писатель. Родился, по словам древних историков, в 100 г. до Р. Х. Моммзен находит это несовместимым с карьерой Цезаря и предлагает, без достаточных оснований (согласно leges annales) …   Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона

  • Спарта — (Σπάρτη, лат. Sparta) главный город Лаконии (см.), на правом берегу реки Эврота, между рекой Энус (левый приток Эврота) и Тиазой (правый приток той же реки), также государство, столицей которого была С. По преданию, С. была столицей значительного …   Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона

  • Тайна обязательная — (профессиональная). Некоторые звания, должности и занятия сопряжены при своем практическом осуществлении с получением сведений и обнаружением обстоятельств, оглашение которых может повредить в общественном мнении, а иногда и перед лицом… …   Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона

  • СКАЗЫВАТЬ — СКАЗЫВАТЬ, сказать что кому, говорить или объявлять устно, изъяснять, извещать, молвить или баить; рассказывать, сообщать, повествовать. Сказывай правду. Он сказки сказывает. Что есть, того (о том) никому не. сказывай. Он сказывал житья бытья… …   Толковый словарь Даля

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»